Всім вітання!!!
З приходом осені ми всі шукаємо якесь універсальне рішення від холоду, мряки поганого настрою та всілякої іншої гидоти, що приходить разом із тим, як тепло тікає з вулиць. Тому сьогодні хочемо познайомити вас з одним шикарним універсалом, справжнім універсальним рішенням від сімейства Nissan, а саме Nissan Bluebird

Поїхали!

-Іван, привіт! Давай трішки про себе) Звідки ти, чим займаєшся і як давно японські авто стали твоїм захопленням?

-Привіт! Та що казати, нічого супер особливого) Мені 25 років, військовослужбовець з Києва, студент та у вільний час намагаюсь довести свою мрію до ідеалу :) Любов до японських авто з’явилась щє в дитинстві завдяки (вже по класиці) НФС та іншим комп’ютерним іграм з авто того часу. Паралельно з тим я нерідко ставав свідком батькових «ковирянь» з його Копійкою, що ще більше викликало в мене цікавість. Ех, ті лампові дитячі часи… Запах шпакла, фарби все більше викликають ностальгію. До речі, батько за кермо до отримання мною прав не пускав. До сих пір не знаю чому, та по-справжньому водити почав лише в автошколі
Першим, що я почав «тюнити», був мій велик: язики полум’я на бризковиках, прапорці в шашечку на крилах….оххх… З самого дитинства я мріяв про авто, та докорінно не знав, яким воно має бути.

-Якою була твоя перша зустріч з твоїм Nissan? І, до речі, цу «він» чи «вона» , можливо ти дав ім’я своєму авто? )

-Перша зустріч була в кінці літа 2016 року.
Маленька ремарка: я дууууже хотів авто і цією забаганкою був Москвич 408й, я навіть виклав в продаж свій комп та батько побачив «оте все, що я роблю» і сказав: «Закінчиш коледж, поступиш до універу і тоді я допоможу тобі з придбанням першої нормальної тачки». Нормальна – малось на увазі, що це буде якась стара іномарка. Як ви розумієте, я свою частину умови виконав і далі з легенькою (ні) усмішкою прийшов до батька, мовляв: «Ну що, ти в курсі, що ти попав?» , він погодився і почались пошуки. Критерії у мене були цікавими: Я хотів або універсал (ні, розмір багажного відділення не має значення), або хеч на 3 дверцяти, чи купе. На початку дуже хотів Ford Granada універсал, ну дуууууже подобався, проте в живому стані знайти – unreal. На них чи сміття, чи худобу, чи кавуни перевозили, коротше FATALITY. Потім хотів VW Scirocco Mk2, потім щє була Альфа 33 Спорт Вагон та щє багато яких (серед них була біленька Toyota, яка зараз є також моєю тачкою).
На наступний день ми поїхали дивитись. Було ну дууууже багато дровеняк, які ми передивились і потім стався діалог:
-«Що далі за списком?»
-«Та наче нічого особливого, бачив Nissan в Білогородці. Фоток немає, не знаю, що з ним»
-«Поїхали дивитись…»

І тут я бачу старого та обшарпаного представника ніссано-динозаврів з дуже прикольними квадратними формами в кузові «сарай» Був він «трохи не дуже», їздив на ньому хлопець, який скоріш за все, не сильно тямив в техніці. Підвіс мертвий, з двигуна капає мастило, а з вихлопної легенький такий сизий димок. Та це була перша тачка, яка сподобалась. Це все японський велюр, рідний ковролін в багажнику та навіть електропакет… коротше, далі все як в тумані
А, з приводу «він» чи «вона» – я і сам щє не знаю. Машина мені вірний друг, а другом може бути, як «він», так і «вона»
Им’я? Ну, так як не знаю «він» чи «вона», то конкретного імені немає) Та в певних вузьких кругах її кличуть Devil B :) Ті, хто дивився Wangan Midnight мають зрозуміти ( *спойлер: я доставав цю тачку з того світу 3 рази*). Як виявилось, людям важкувато вимовляти назву авто, то Nissan інколи називають «блюмбирд», «пломбирд», «блюбэрт» та багато інших варіацій, які, часом здається, можуть викликати Сатану

-Тобто Bluebird твоє перше авто і не було ніяких «до»?

-Саме так)

-«Шо по тюнінгу» ? Що встиг зробити за час володіння авто?

-Нуууу… Два рази розвалити тачку рахується? Хахахаха))) А, якщо серйозно, то якби не ДТП останнє, то я не познайомився б з крутими «заряженими» хлопцями, які шарять «смак Японії з правим кермом».

Придбали донора Bluebird в комплектації SSS Turbo-X, з якого багато ніштяків перекочували до мого авто. Перше та саме яскраве – облицювання. Тачка і раніше подобалась, та як побачив шильд SSS, моя голова повністю «вийшла з чату») Фішка в тому, що в Японії були «турбосараї». Вони називались Bluebird SSS Wingroad та комплектувались одновальними турбодвигунами CA18ET. Маючи від рукою донора на цьому двигуні, я захотів відбудувати щось схоже на базі свого європейського 2.0 SLX. (це топ-комплектація універсалу, що була на європейсьому ринку).Та з певних причин (викурених мануалів, статей та остаточно задовбавши олдових гуру цих авто) я відмовився від цієї задумки, тому що міг трошки відправити на пенсію свій 2.0.… Та дикі панди помирають стоячи, тому вже через деякий час я летів до Одеси за купівлею свого CA18DET Якщо «зажали» на заводі цей двигун до універсалу, то треба ставити такий самотужки. Поки що двигун чекає на свій час, щоб стати на своє місце під капотом.

Одразу після купівлі двигуна я придбав койловери BC Racing, хай буде легшим кермування та трохи занижений зовнішній вигляд тільки додасть стилю. На черзі цифрова панель 80х років та встановлення аудіосистеми Kenwood с графічним еквалайзером, також з 80-х. Машину хочу витримати в Kyusha-стиле. Бажань багато, аби вистачало сил та коштів

-Які подальші плани на Nissan? Наскільки відомо, Bluebird не єдина твоя автівка

-Як закінчу заплановане, буде, скоріш за все, ребілд. Як мінімум, машину треба на перефарбування + це старий Nissan, а їх дуже люблять бобри Колір буде той самий та нижню частину хочу зробити як у SSS Turbo-X. Також є забаганка у вигляді причепу-кемперу, тому роботи «вагон». Так, блюб не єдина машина, це ж нереально мати одну японську тачку! Поки ти будуєш одну, інша тебе возить: Ha-ha, Classic!
Нещодавно я придбав ту саму Toyota Corona T130 Coupe 1980р.в., яку бачив у 2016 . Акцентую: не таку ж, а ТУ САМУ! В двух словах: мати два проекти – повна Ж*, та я щасливий як ніколи

-Як з приводу зльотів та зустрічей? Як часто катаєш куди-небудь, чи були нагороди?

-Завжди радий тематичним зустрічам та зльотам, та, на жаль, майже завжди зв’язаний по рукам і ногам службою. Тому все, що міг пропустити в цьому сезоні – я пропустив. По вихідним тачки ніколи не стоять, я завжди катаю, коли є можливість і не збираюсь зупинятись. Нагород поки не було, та буду не проти (ахахаха), дарма хіба стараюсь?

– Все круто, а тепер парочку фірмових «питань ніпрошо»:
-Багато корчів чи стабільний дейлі-піджоп?

-Більше некрух богу некрух!)

-Якщо не допомагає WD-40? (хєхє)

-Більше ведехи! Коли немає, юзаю гальмівну (не жартую)

-Мак чи Шаурма?

-Онлі Мак. Обожнюю ппц)

-І звіно куди ж без мотивашок для наших самураїв) Пару слів тим, хто з головою в jdm чи тільки планує пірнути

-Народ, пірнайте та не лякайтесь глибини) Бо, якщо вам хтось на початку скаже, яка це «впадина» – ви в жітті того не спробуєте) Ну і само собою, майте хоч якийсь стабільний дохід, бо без цього не буде ніякого сенсу, точніше буде просто бескінечне «пхання мертвого тіла».
Всім успіхів та головне – терпіння!

Інтерв’ю: Катерина Kimi :)